-
1 titular
1. nтитулована особа; особа, яка має титул (звання)2. adj1) титулований; титулярний2) що стосується звання (титулу)3) що належить за посадою; пов'язаний з титулом (посадою)4) номінальний* * *I nособа, що номінально носить ( має) титул або званняII a1) номінальний2) титулований; титулярний; що відноситься до звання або титулу; що присвоюється за посадою3) заголовок; співпадаючий з назвою творуtitular part in a play — головна роль в п'єсі
-
2 ex
1. n розм.колишня дружина; колишній чоловік2. prep1) з, із2) безех animo — щиро, від душі
ex officio — за службовим становищем, за посадою
* * *I [eks]екс, назва букви ХII [eks] n; (pl exes)колишня дружина; колишній чоловік; колишній коханий; колишня кохана; колишній президент, чемпіонIII [eks] prep; лат.1) кoм. з; франкоex elevator — франко елеватор, з елеватора
2) eк. без3) від ( такої-то матки) -
3 ex officio
adj, adv лат.за посадою, за службовим обов'язком* * *лат.за службовим становищем, за посадою -
4 extra-official
adj1) неофіційний; що не входить в коло обов'язків2) що не передбачається за посадою* * *aякий не входить до кола звичайних обов'язків; який не належить за посадою ( про винагороду) -
5 officiary
1. n амер.1) чиновник2) збірн. чиновники, службові особи2. adjщо присвоюється за посадою (про титул)* * *I n; амер.1) чиновник2) чиновники, посадові особиII aякий надається за посадою; який відповідає посаді (про титул, звання) -
6 superior
1. n1) начальник, старший2) той, хто перевершує іншого3) (S.) глава релігійної громади; ігумен; ігуменяthe Father S. — ігумен
the Mother S. — ігуменя
4) друк. надрядковий знак2. adj1) кращий; більший; переважаючийsuperior forces — військ. переважаючі сили
superior manpower — військ. перевага в чисельності військ
2) найкращий; високої якості; винятковий; чудовий4) гордий, самовдоволений, зарозумілий5) вищий (за посадою, званням)superior officer — військ. начальник, старший за званням
6) надприродний, надлюдський7) поет. непереможний; непіддатливий8) верхній, розташований вище9) зоол. розташований над іншим органом10) астр. що знаходиться від Сонця далі, ніж Земля11) друк. надрядковий* * *I n1) начальник, старший2) той, хто перевершує іншого ( у чому-небудь)3) (Superior) глава релігійної громади4) пoлiгp. надрядковий знакII a1) кращий; більший; перевершуючий; вiйcьк. ( чисельно) переважаючий2) кращий, чудовий, вищої якості, винятковий3) (to) недосяжний, який стоїть вище4) гордий, гордовитий, зарозумілий5) вищий ( за посадою або званням); більш загальний; всеосяжний6) надприродний7) пoeт. непіддатливий; непереможний8) пoлiгp. надрядковий9) cпeц. верхній, розташований вище; зooл. розташований над іншим органом10) acтp. який відстоїть від Сонця далі, ніж Земля -
7 superordinate
1. nстарший за званням (за посадою); начальник2. adjвищий за класом (ступенем тощо)* * *I nстарший за званням або посадою; начальникII aлог. який переважає за класом, ступенем -
8 ex officio
- adj, adv лат. за посадою, за службовим обов'язком- ex officio member член (комітету тощо), (що входить в нього) за посадою -
9 authority conferred by office
English-Ukrainian law dictionary > authority conferred by office
-
10 behavior in office
офіційна поведінка; здійснення дій за посадою -
11 chief justice
головний (головуючий) суддя; старший суддя ( за посадою); голова суду (в т. ч. Верховного суду) -
12 ex officio
в силу посади, що обіймається; за посадою, за службовим становищем- ex officio member -
13 ex officio full power
-
14 ex officio member
-
15 extra-official
неофіційний; не належний за посадою, який не входить в коло звичайних обов'язків -
16 inferior officer
нижчий за посадою службовець ( або офіцер) -
17 judicial superior
-
18 junior officer
-
19 obedience
підпорядкування, підкорення ( чомусь); слухняність, законослухняність -
20 purported head of state
особа, яка за посадою рівна главі держави
См. также в других словарях:
старший — I ст арший а, е. 1) Який прожив більше років, ніж інші; більший за віком серед кого небудь; прот. молодший. || від (од) кого, за кого. Який має більше за кого небудь років, більший за віком. || З ознаками, рисами, характерними для людини, що має… … Український тлумачний словник
старший — 1 прикметник, вищий ступінь старіший; який більше прожив; вищий за посадою, чином старший 2 іменник чоловічого роду, істота старша за віком людина; особа, що очолює яку небудь групу людей старший прикметник вищий за посадою, чином розм … Орфографічний словник української мови
бенефіція — ї, ж., іст. Земля, надана в користування (звичайно довічно) або подарована королем за службу. || Всяке майно чи прибутки католицького духовенства, пов язані з церковною посадою … Український тлумачний словник
вибиватися — а/юся, а/єшся, недок., ви/битися, б юся, б єшся; мн. виб ються; док. 1) З труднощами, докладаючи зусиль, вириватися, вибиратися звідки небудь. || Переборюючи перешкоди, знегоди, виходити зі скрутного становища. || Позбуватися чого небудь,… … Український тлумачний словник
нижчий — а, е. 1) Вищ. ст. до низький 1), 2), 5), 7). 2) Початковий (про школу, освіту). 3) Найпростіший щодо ступеня розвитку, будови тіла. •• Ни/жчі росли/ни одно і багатоклітинні рослини, тіло яких (слань) не розчленоване на основні органи. Ни/жчі черв … Український тлумачний словник
обов'язок — зку, ч. Те, чого треба беззастережно дотримуватися, що слід безвідмовно виконувати відповідно до вимог суспільства або виходячи з власного сумління. || перев. мн. Певний обсяг роботи, сукупність справ, межі відповідальності і т. ін., що… … Український тлумачний словник
перевищувати — ую, уєш і діал. перевища/ти, а/ю, а/єш, недок., переви/щити, щу, щиш, док., перех. 1) Бути, виявлятися більшим за певну кількість, число. || Бути більшим за що небудь розмірами, обсягом і т. ін. || Виходити за встановлені норми, межі і т. ін.… … Український тлумачний словник
поважний — а, е. 1) Який заслуговує, вартий поваги; який користується повагою. || Відомий своєю роботою, заслугами, посадою і т. ін. || Немолодий. || Уживається при звертанні. 2) Який відзначається вдумливістю, серйозністю (про людину). || Сповнений поваги… … Український тлумачний словник
сан — у, ч. 1) У монархічних державах – громадське становище особи, пов язане з високою посадою. || Високе і почесне становище, що його посідає хто небудь у певній сфері діяльності, в ритуалах і т. ін. 2) Звання духовної особи, служителя культу … Український тлумачний словник
середній — я, є. 1) Який міститься, знаходиться в середині, між двома особами, предметами, смугами і т. ін.; який однаково віддалений від кінців, країв чого небудь. || Другий за віком із трьох (дітей, братів, сестер). •• Сере/дній па/лець палець,… … Український тлумачний словник
служба — и, ж. 1) Дія за знач. служити 1 5), 7), 8). || Обов язок, визначений посадою. •• Стоя/ти на слу/жбі кому, чому бути корисним для кого , чого небудь. 2) Праця, заняття як засіб існування. || Місце, де хто небудь працює, служить. || заст. Озброєні… … Український тлумачний словник